Чому українцям за кордоном можуть заблокувати рахунок

Фінансовий моніторинг в Україні та країнах ЄС реалізується по-різному на етапах відкриття рахунку та подальшого обслуговування.

Про це сказано в статті порталу «Мінфін».

Головне завдання фінансового моніторингу — не допустити відмивання доходів, отриманих злочинним шляхом, фінансування незаконної діяльності та ухилення від сплати податків. Крім того, фінмон покликаний виявляти підозрілі фінансові операції, що загрожують фінансовій безпеці держави та ринку.

У Європейському Союзі, як і в Україні, банки не зобов’язані розкривати клієнтам внутрішні моделі оцінки ризиків. Конкретні процедури перевірки та перелік документів визначаються внутрішніми політиками банків.

Керуйте своїми витратами просто та ефективно за допомогою дебетової картки. Обрати оптимальний варіант для себе завжди можна на Finance.ua.

Перевірки на етапі відкриття рахунку

В Україні відкриття рахунку для фізичних осіб і ФОПів у більшості випадків є спрощеним: первинна перевірка обмежується базовими даними, а поглиблений фінансовий моніторинг часто починається після початку активних операцій.

У країнах ЄС перевірка зазвичай є глибшою вже на етапі відкриття рахунку і може включати запити щодо джерел доходів, податкового резидентства та мети використання рахунку.

Тригери моніторингу під час обслуговування

Найбільша кількість запитань виникає у процесі користування рахунком. В Україні типовими приводами для перевірки є нетипово великі перекази, регулярні P2P-операції, транзакції з криптовалютами, а також рух коштів між особистими рахунками та рахунками ФОП. У таких випадках фінустанови можуть тимчасово обмежити операції до надання підтверджувальних документів.

У ЄС перелік підозрілих ознак подібний, проте механізми реагування відрізняються. Європейські банки частіше застосовують автоматизовані системи, які можуть заблокувати доступ до рахунку без попереднього запиту. Таке рішення часто є остаточним і не супроводжується детальними роз’ясненнями.

Блокування рахунків

Блокування доступу до коштів без пояснення причин є однією з найбільш поширених скарг українців. Клієнти зазначають, що навіть після надання документів банки часто надають формальні відповіді. У країнах ЄС право банку припиняти обслуговування без розкриття причин прямо передбачене законодавством.

Зокрема, у Польщі закон про запобігання відмиванню коштів (AML) дозволяє банкам відмовляти у співпраці, якщо ризики клієнта неможливо оцінити належним чином. У Німеччині закон Geldwäschegesetz (GwG) надає право розривати ділові відносини у разі невідповідності вимогам контролю, а регулятор BaFin наголошує, що клієнти не мають права вимагати розкриття внутрішніх критеріїв оцінки. Аналогічні норми діють і в Чехії.

Тривалий розгляд документів

Українські споживачі часто нарікають на тривалість перевірок, яка згідно із законом може перевищувати 20 днів. У ЄС законодавство не встановлює фіксованих термінів для AML-перевірок. Рішення ухвалюються залежно від складності випадку. Зазвичай перевірка триває від 24 годин до кількох днів, проте в окремих кейсах блокування може тривати 10 днів і більше.

Щодо переліку документів, то вимоги є подібними. Банки в Польщі, Німеччині та Чехії мають право вимагати підтвердження економічного сенсу операцій та податкові декларації. Відмова надати ці дані майже завжди призводить до припинення обслуговування.

Контроль операцій між особистими та бізнес-рахунками

В Україні перекази між власними рахунками фізичної особи та ФОП нерідко стають тригером фінмоніторингу з вимогою пояснити джерела доходів і призначення платежів.

У країнах ЄС підприємницькі рахунки також перебувають під підвищеним наглядом. Розмежування бізнес- та приватних фінансів є стандартною практикою в Польщі та Німеччині. Банки оцінюють такі операції з погляду їхньої відповідності профілю клієнта та економічної доцільності.

Актуалізація даних

Несвоєчасне оновлення персональних даних в Україні все частіше призводить до блокування рахунків. У ЄС актуалізація даних є обов’язковою умовою обслуговування. Наприклад, у Німеччині для клієнтів із високим рівнем ризику дані оновлюються щонайменше раз на рік, для інших — раз на 3−5 років.

Специфічною проблемою України є високі комісії (до 20−30%) при поверненні коштів після примусового закриття рахунку. У країнах ЄС зазвичай немає спеціальних штрафів за повернення залишку, операція проводиться за стандартними тарифами. Проте клієнт може зіткнутися з іншою проблемою: через міжбанківський обмін інформацією в межах AML-процедур відкриття рахунку в іншій установі після відмови попереднього банку стає значно складнішим.

📢 Не пропускайте важливе — долучайтеся до каналу Finance.ua в Телеграмі.