9 тисяч компаній в Україні уникнуть перевірок: хто потрапив до Клубу білого бізнесу

Кількість учасників Клубу білого бізнесу сягнула 9 251. За останній квартал перелік збільшився на 3%: під час останнього оновлення до нього увійшли 1 490 компаній, водночас 1 216 учасників вибули.

Переважну більшість учасників становлять юридичні особи — 8 673 компанії або 94% від загальної кількості. Ще 578 учасників (6%) — фізичні особи-підприємці.

Про це йдеться в аналітиці Опендатабота.

Які компанії входять до Клубу білого бізнесу

Із 8 673 компаній, що перебувають у переліку, 8 640 є активними. Ще одна компанія перебуває у стані припинення, а одна — у процедурі санації в межах справи про банкрутство. Водночас щодо 31 компанії інформація прихована, тому визначити їхній статус, регіон реєстрації та інші дані неможливо.

Надійний спосіб зберегти кошти — це депозит. Не відкладайте цей крок на завтра, адже каталог з найвигіднішими пропозиціями вже на Finance.ua. 💰

Під час останнього оновлення до Клубу долучилися нові великі гравці.

Найбільшим новачком став «Київстар», який торік отримав 43,8 млрд грн доходу.
Друге місце за цим показником посіла енергетична компанія з Одещини «ООЕК» із доходом 26,8 млрд грн.
Третім став «Тойота-Україна», яка за підсумками минулого року задекларувала 24,6 млрд грн доходу.

Половина компаній із переліку працює на загальній системі оподаткування — 4 788 бізнесів. Ще 1 720 компаній (20%) застосовують спрощену систему оподаткування четвертої групи, а 1 689 (20%) — третьої групи. Крім того, 476 компаній (6%) мають статус резидентів Дія.City.

Найбільше учасників Клубу працює у сфері сільського господарства — 1 808 компаній (21%). Майже стільки ж займаються торгівлею та ремонтом транспорту — 1 772 компанії (20%). Ще 1 459 бізнесів (17%) працюють у переробній промисловості. По 7% компаній представлені у сферах будівництва та операцій з нерухомістю.

За регіонами лідирує Київ, де зареєстровано 1 892 компанії або 22% від загальної кількості. На Дніпропетровську область припадає 800 компаній (9%), на Київську — 670 (8%), на Львівську — 657 (8%). Найменше учасників, не враховуючи прифронтові регіони, зареєстровано у Закарпатській області — 169 компаній та Чернівецькій — 129.

До Індексу Опендатабота 2026 входять 33 компанії з Клубу білого бізнесу. Найбільші доходи за підсумками 2025 року продемонстрували АТБ-МАРКЕТ (247,3 млрд грн), Київстар (43,8 млрд грн), Київська обласна ЕК (31,6 млрд грн), Тойота-Україна (24,6 млрд грн) та Інтерпайп Ніко Тьюб (23,7 млрд грн).

Ще 106 компаній є учасниками фінансово-промислових груп. Найбільше представництво мають група АТБ — 10 компаній, МХП — 7, група родини Пінчуків — 6, Західнадрасервіс — 5, група братів Супруненків — 5, A.G.R. Group — 5 та Нова Пошта — 4.

Серед ФОПів переважають представники торгівлі

Серед учасників Клубу білого бізнесу наразі налічується 578 ФОПів. Більшість із них — 88% — працюють на спрощеній системі оподаткування третьої групи, тоді як 12% перебувають на загальній системі.

Найбільше підприємців у переліку зареєстровано на Дніпропетровщині — 76 бізнесів або 13% від загальної кількості. Майже стільки ж ФОПів працює у Києві — 74 (13%). Ще 9% підприємців зареєстровані у Львівській області.

Найменше представництво мають Закарпатська, Рівненська та Кіровоградська області — по 2% ФОПів від загальної кількості.

Найпоширенішою сферою діяльності серед підприємців є торгівля та ремонт транспорту. У цьому напрямі працює 221 ФОП, що становить 38% усіх підприємців у переліку. Значно менше учасників представляють сфери транспорту і логістики (13%) та адміністративних послуг (9%).

Що відомо про Клуб білого бізнесу

24 липня 2024 року президент Володимир Зеленський підписав закон про Клуб білого бізнесу, який має на меті боротьбу з тіньовою економікою. Якщо український бізнес сплачує податки та зарплату більше, ніж середній показник по галузі, а також не маєподаткових боргів та інших питань від податкових органів, такі компанії не потрапляють під документальні перевірки та отримують інші преференції.

Переваги для тих, хто потрапив до Клубу білого бізнесу:

мораторій на деякі види документальних перевірок;
строк проведення камеральної та документальної перевірок платника податку, зазначених у п. 200.10 і 200.11 ПКУ, становить 5 та 10 робочих днів відповідно. Тобто строк зменшився з 20 та 40 календарних днів, що є позитивним для платників ПДВ;
індивідуальні податкові консультації надаються платнику податків виключно ДПС України протягом 15 календарних днів, що настають за днем отримання ним звернення, без можливості продовження строку його розгляду;
закріплення за платником податків посадової особи територіального органу ДПС, відповідальної за взаємодію з платником податків (комплаєнс-менеджера);
отримання платником податків на свій запит у п’ятиденний строк відомостей про наявну в органі ДПС податкову інформацію, яка може свідчити про податкові ризики в діяльності такого платника податків, а також консультацій щодо усунення таких ризиків.

Читайте также: Біткоїн обвалився нижче $60 тис.