Чи будуть в Україні зносити 30 тисяч аварійних будинків: що кажуть у Раді

Інформація про нібито наміри Верховної Ради знести понад 30 тис. багатоквартирних будинків, зокрема «хрущовок», не відповідає дійсності.

Про це в ефірі «Ранок.Live» заявила голова парламентського Комітету з питань організації державної влади Олена Шуляк.

Що означає цифра 30 тисяч

За словами Шуляк, показник у понад 30 тис. об’єктів стосується загальної кількості аварійних багатоквартирних будинків, зафіксованої станом на 2019 рік.

До цього переліку входять будівлі різних періодів забудови, а не лише «хрущовки». Зокрема, йдеться про будинки, зведені до 1919 року, а також окремі новобудови, побудовані у 2010-х роках, які також були визнані аварійними.

«Це неправда. Не читайте ці новини. Це хтось із журналістів розповсюдив неправдиву інформацію», — сказала Шуляк.

На Finance.ua ви можете застрахувати власне чи орендоване житло від наслідків воєнних дій. Дізнавайтеся більше про страхування житла від наслідків «прильоту» за посиланням.

Що передбачає законопроєкт

Народна депутатка наголосила, що законопроєкт, ухвалений Верховною Радою в першому читанні, не передбачає примусового чи масового знесення житлового фонду.

За її словами, документ має визначити механізми ремонту, реновації та реконструкції застарілих багатоквартирних будинків, а також врегулювати порядок ухвалення відповідних рішень органами місцевого самоврядування та залучення приватних інвесторів.

«Спростуймо: ніхто не буде в Україні зносити 30 тисяч будинків і будувати там нове житло. У нас немає грошей, щоб дати житло нашим ВПО», — зазначила Шуляк.

Що відомо про реновацію застарілого житла

За словами Шуляк, ще до початку повномасштабної війни Верховна Рада ухвалила в першому читанні законопроєкт про реновацію житлового фонду. Документ передбачає комплексне оновлення застарілих будинків з урахуванням їхнього технічного стану та вимог енергоефективності.

Раніше Мінрегіон також пропонував оновити законодавство у сфері комплексної реконструкції кварталів застарілого житлового фонду. Зокрема, пропонувалося замінити закон 2006 року, який вимагав стовідсоткової згоди мешканців для реалізації таких проєктів, та знизити цей поріг до 75%.

Водночас реалізація проєктів із реконструкції або знесення застарілого житла нині ускладнена через воєнний стан, необхідність відселення мешканців і обмежені фінансові можливості місцевих бюджетів.

Попри це, органам місцевого самоврядування рекомендують завчасно розробляти програми реновації, щоб мати готові механізми для їх реалізації після поліпшення умов.

Нагадаємо, раніше Finance.ua з посиланням на Олену Шуляк писав, що застарілий житловий фонд залишається серйозною проблемою для українських міст. Тисячі будинків радянської забудови вже не відповідають сучасним вимогам, однак у Верховній Раді спростовували інформацію про можливе масове знесення таких будівель.

За її словами, жодних планів по знесенню будинків застарілого житлового фонду — зокрема, і хрущовок, у парламенті наразі не пропрацьовують. Ба більше, наявні законодавчі ініціативи щодо впорядкування цієї сфери передбачають передусім реновацію застарілого житлового фонду.

Останньою законодавчою ініціативою, яка безпосередньо стосується цієї теми, є законопроєкт № 6458. Його ухвалили у першому читанні ще у вересні 2022 року, однак після цього документ отримав значну кількість правок і потребує суттєвого доопрацювання.