Правоохоронці викрили фіктивне розмінування земель на майже 50 мільйонів гривень

Шістьом особам, які організували схему заволодіння бюджетними коштами, виділеними на гуманітарне розмінування сільськогосподарських земель, повідомлено про підозру. Загальна сума збитків державі становить 49,2 мільйони гривень.

Про це повідомляє Офіс Генерального прокурора.

Деталі слідства

У 2024−2025 роках у Києві діяла низка пов’язаних між собою підприємств. Вони брали участь у тендерах на розмінування земель у Чернігівській, Херсонській та Миколаївській областях. Після укладення договорів із Центром гуманітарного розмінування підрядники мали очищати поля від вибухонебезпечних предметів.

Натомість, як встановило слідство, роботи фактично імітували, а в офіційні документи вносили неправдиві відомості про нібито розміновані площі.

Як уточнили в Національній поліції, для правдоподібності вони розкопували ґрунт і підкладали боєприпаси, видаючи їх за нібито виявлені під час робіт вибухонебезпечні предмети. Після цього учасники схеми оформлювали акти приймання-передачі послуг із завідомо неправдивими відомостями про обсяги та результати виконаних робіт. На підставі цих документів замовники отримували сертифікати про очищення земель, а виконавці — оплату з державного бюджету.

Окремий епізод стосується Миколаївщини. За даними слідства, за фіктивне розмінування полів на території області з бюджету безпідставно перерахували 49,2 млн грн.

Хто отримав підозру

Підозри отримали керівники двох столичних приватних товариств, які виконували роботи з гуманітарного розмінування. Їхні дії кваліфіковано як заволодіння бюджетними коштами шляхом підроблення документів (ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 366 КК України).

Також про підозру повідомлено трьом керівникам груп розмінування та керівнику агропідприємства, який підписував акти виконаних робіт. За даними слідства, вони знали, що фактичне розмінування не проводиться, однак сприяли оформленню документів про нібито виконані роботи. Їм інкримінують пособництво у заволодінні бюджетними коштами та складанні й видачі завідомо неправдивих офіційних документів (ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191, ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 366 КК України).

Під час розслідування правоохоронці зафіксували розмови підозрюваних. У них вони, зокрема, обговорювали, що виконання робіт фактично ніхто не перевіряє.