Податки на криптовалюту можуть запровадити з 2027 року: що відомо

В Україні продовжується підготовка законодавства для легалізації ринку криптоактивів. Розробники законопроєкту очікують, що всі необхідні правки вдасться узгодити найближчими місяцями, після чого документ винесуть на розгляд Верховної Ради. Якщо парламент підтримає ініціативу, повноцінний запуск ринку криптовалют із визначеними правилами оподаткування може відбутися вже з 1 січня 2027 року.

Про це йшлося під час дискусії на профільному заході Incrypted Conference у Києві 13 червня.

Якими будуть правила та податки для власників криптовалют

Після ухвалення законопроєкту в першому читанні восени минулого року було опрацьовано близько 2 тисяч поправок. Наразі триває узгодження окремих норм щодо арешту та вилучення цифрових активів, а також остаточний розподіл повноважень між державними регуляторами.

Стежте за актуальним курсом криптовалют на Finance.ua. Переходьте за посиланням, аби завжди бути у курсі!

Передбачається, що основним наглядовим органом стане Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку, тоді як Національний банк України відповідатиме за токени електронних грошей (EMT).
Решта криптоактивів перебуватиме під контролем НКЦПФР.

Щодо оподаткування, наразі найчастіше обговорюється модель зі зниженими ставками на старті роботи ринку.

Зокрема, у перший рік може діяти ставка 5% податку на доходи фізичних осіб та 5% військового збору.
Надалі планується застосовувати стандартну ставку ПДФО у розмірі 18% та військовий збір 5%.

Водночас податок сплачуватиметься не з усієї суми операції, а лише з отриманого прибутку — різниці між ціною купівлі та продажу криптовалюти.

Голова НКЦПФР Олексій Семенюк і народний депутат Ярослав Железняк висловлюють сподівання, що парламент розгляне документ уже восени. Водночас представники цифрової галузі оцінюють перспективи обережніше, нагадуючи про попередні невдалі спроби легалізувати криптовалюти в Україні.

Чому зволікали з ухваленням законопроєкту про легалізацію криптоактивів

За словами Железняка, просуванню законопроєкту сприяли кадрові зміни у Національній комісії з цінних паперів та фондового ринку. Після призначення Олексія Семенюка на посаду голови НКЦПФР робота над документом активізувалася, що дозволило повернутися до фінального етапу його підготовки.