Які галузі бронюють найбільше працівників

Кількість заброньованих працівників в Україні за останній рік зросла приблизно на третину. За словами міністра економіки, довкілля та сільського господарства Олексія Соболєва, на початку 2026 року йшлося про близько 1,3 млн осіб проти приблизно 1 млн раніше. Водночас офіційної деталізованої статистики за галузями та регіонами у відкритому доступі немає.

Про це повідомляє Економічна правда.

Видання зазначає, що на двох найбільших порталах сумарно 197 тис. активних вакансій, з них 17,7 тис. позначають можливість бронювання.

В Україні близько 10 млн працівників, з яких 1,3 млн заброньовані. Тобто частка заброньованих і частка вакансій з можливістю бронювання майже ідентичні.

Додаткові кошти можуть бути на вашому рахунку вже сьогодні. Кредити онлайн. Багато пропозицій, можна порівняти умови. Каталог на Finance.ua.

Бронювання працівників за галузями

За даними work.ua, лідер за часткою вакансій з бронюванням — будівництво й архітектура: майже 29%. Тут найбільший попит мають будівельники: виконроби, монолітники, зварювальники, різнороби. Зарплати — 30−50 тис. грн.

Другий кластер — енергетика: інженери-проєктувальники електричних підстанцій, монтажники сонячних електростанцій, головні інженери з відновлюваних джерел. Зарплати тут вищі: до 120 тис. грн для досвідченого електрика СЕС.

В абсолютних числах картина інша. Будівництво лідирує за часткою, але основна маса вакансій з бронюванням — у виробництві. Тут 4,1 тис. оголошень з відповідною позначкою — більше, ніж у будь-якій іншій сфері. Це логічно, адже виробничий сектор великий. Тут нараховуються 19 тис. вакансій.

У виробництві (частка вакансій з бронюванням — 22%) домінує оборонний сектор.

В оборонному секторі порівняно з іншими категоріями анонімні компанії зустрічаються частіше — таку позначку має майже кожна п’ята вакансія.

Також серед лідерів за кількістю вакансій з бронюванням агробізнес (26%), вище керівництво (24%), телекомунікації, транспорт і логістика (16−19%). В ІТ-секторі вакансій з бронюванням 14,5% – трохи більше за загальноукраїнські 12%.

На нижньому полюсі серед категорій — краса та фітнес (0,7%), готельно-ресторанний бізнес (1,4%), культура і медіа (2,7%). Їх об’єднують ширший кадровий резерв, відсутність прямого зв’язку з виробництвом чи інфраструктурою і, як правило, відсутність статусу критичності в роботодавця.

Географія вакансій з бронюванням

Географія вакансій з бронюванням і, ймовірно, регіональна структура заброньованих так само неоднорідна, як і секторальна. Серед 24 обласних центрів і Києва лідирує Харків — 17% вакансій з бронюванням проти 12% у середньому в країні. За ним ідуть Київ (15%), Житомир (15%) та Запоріжжя (14%).

Харків — окремий кейс, там бронювання не тримається на одному секторі. У будівництві частка вакансій з бронюванням сягає 41%, у виробництві — 32%, у телекомі — 28%, у транспорті й логістиці — 24%, у медицині — 18%, в ІТ — 17%. Кожна критична функція міста представлена вище за середній показник у країні.

Київ лідирує в абсолютних числах: 4,2 тис. вакансій з бронюванням проти 555 в Харкові. Проте відносна частка в столиці нижча — 15%, бо великий ринок праці розбавляє критичні ролі масою комерційного сектору.

Як раніше писав Finance.ua, з 13 березня на порталі «Дія» запрацювала можливість для підприємств оборонно-промислового комплексу та критично важливих компаній бронювати працівників навіть у разі наявності порушень у військовому обліку.

Також раніше ми повідомляли, що уряд розширив критерії визначення підприємств критично важливими. Тепер до них зможуть відносити компанії, які працюють за контрактами з військовими, зокрема перевозять військові вантажі, ремонтують і обслуговують зброю, боєприпаси, техніку, а також закуповують оборонні товари.