Україна і Польща конкуруватимуть за працівників: прогноз аналітиків

Аналітичний центр міжнародної компанії з працевлаштування Gremi Personal у співпраці з українською компанією AntForce запустив в Україні новий проєкт — AntForce Analytics.

Команда центру досліджуватиме ринок праці та міграційні процеси, використовуючи європейський досвід і методології Gremi Personal.

Однією з перших тем дослідження стала демографічна ситуація у Польщі, яка вже впливає на конкуренцію за трудові ресурси в регіоні.

Україна
конкуруватиме з Польщею за трудові
ресурси

Старіння населення Польщі стає одним із головних чинників, що обмежують розвиток польського ринку праці та формують довгострокову потребу країни в іноземній робочій силі, зокрема з України.

За даними Центрального статистичного управління Польщі, станом на кінець серпня 2025 року середній вік працюючого населення становив 43 роки (у 2024 році — 42,8 року). «Це означає, що половина усіх працюючих людей у країні нині старші за 43 роки», — пояснюють у Gremi Personal.

Маєте несподівані витрати? Гроші завжди під рукою завдяки зручному каталогу, на якому можна обрати кредит для себе.

У зв’язку з цим скорочуються і пропозиції робочої сили у Польщі. Якщо у серпні 2022 року в економіці країни працювало 15,21 млн осіб, то у той же час у 2025 році — вже 15,04 млн.

Найбільший дефіцит кадрів спостерігається у:

будівництві;
промисловості;
логістиці;
агросекторі;
сфері догляду та соціальних послуг.

Ніна
Масюк,
стратегічна радниця AntForce Analytics з питань
трудових ресурсів прогнозує, що
демографічні процеси в Польщі означають,
що конкуренція за працівників у Європі
лише посилюватиметься.

«Якщо
навіть у стабільній Польщі повернення
частини мігрантів чи соціальні програми
не компенсують старіння населення —
це загрозливий сигнал для України. Після
завершення війни ми увійдемо у фазу
масштабної відбудови, коли потреба в
робочих руках стане критичною. І Польща
буде конкурувати з нами за тих самих
молодих і професійних людей»,
— вважає експертка.

Вона зазначає, що повернення мігрантів не відбувається автоматично і потребує системної державної політики. Серед ефективних інструментів, які використовували європейські країни:

доступне житло;
підтримка працевлаштування;
податкові пільги;
спрощення бюрократичних процедур;
освітні можливості для дітей.

Що вплине на повернення українців

За даними опитувань, 60−65% українських мігрантів у Польщі готові повернутися за умови безпеки та наявності роботи. Водночас без конкурентних економічних можливостей значна частина працівників може залишитися в країнах ЄС.

Аналітики наголошують, що для повернення молоді важливі:

доступне житло;
стабільна зайнятість;
податкові стимули для бізнесу;
можливості роботи не лише в ІТ, а й у виробництві, будівництві та сфері послуг.

За словами Масюк, потрібні комплексні рішення: швидка
реінтеграція ветеранів у цивільне
життя, залучення іноземців на тимчасову
важку фізичну працю по відбудові
інфраструктури, створення індустріальних
робочих місць. Крім того, у разі суттєвого
скорочення населення держава має
адаптувати інфраструктуру до нової
демографічної реальності, щоб забезпечити
життєздатність навіть у населених
пунктах, що зменшилися.

Саме
тому Україні
потрібно вже зараз формувати стратегію
повернення й утримання людей, адже після
війни людський капітал стане головним
ресурсом для відбудови та економічного
розвитку країни.

Нагадаємо, раніше Finance.ua писав, що Україна готує стратегію повернення громадян з-за кордону. Міністр соціальної політики Денис Улютін зазначав, що примусово повернути громадян не можна, а процес має базуватися на їхньому бажанні. «Добровільне повернення має відбуватися на певних їхніх побажаннях. Цю частину з нашого боку потрібно добре пропрацювати. Ми зараз над цим працюємо — саме над Стратегією повернення», — сказав Улютін.

Крім того, Євросоюз планує поетапне завершення тимчасового захисту для українців у 2027 році. Про які варіанти для українців може йти мова:

нові статуси проживання — заохочення подаватися на інші дозволи (робота, навчання, сім’я), включно з Blue Card та Single Permit;
добровільне повернення — ознайомчі поїздки, підтримка переїзду, винятки для вразливих, можливість залишитися до кінця навчального року;
інформаційна підтримка — консультації, інформаційні кампанії, підтримка через Unity Hubs;
координація з Україною — обмін даними, оновлення статусів через Платформу солідарності.

https://news.finance.ua/ua/ukraina-i-pol-shha-konkuruvatymut-za-pracivnykiv-prohnoz-analitykiv