Київ акумулює 58% ресурсних платежів: регіональний розподіл бізнесу (інфографіка)
У 2025 році український бізнес сплатив до бюджету 92,7 млрд грн ресурсних платежів, що на 0,9% більше, ніж роком раніше, але їхня частка в доходах бюджету зменшується. Київ акумулює 58% платежів через реєстрацію головних офісів, хоча видобуток відбувається в регіонах.
Про це свідчить аналітика R&D-центру YouControl та ГО «Асоціація Відкритих Даних».
Зазначається, що ресурсні платежі залишаються важливим джерелом фінансування державного та місцевих бюджетів, особливо в умовах воєнного стану. Вони охоплюють кілька основних категорій:
- рентна плата за користування надрами, водними, лісовими та іншими природними ресурсами;
- екологічний податок за викиди, скиди та розміщення відходів;
- земельний податок за володіння та користування земельними ділянками;
- орендна плата за землю за використання державних і комунальних земель на договірних умовах.
Динаміка ресурсних платежів у 2024−2025 рр.
Попри загальну стабільність надходжень, структура ресурсних платежів змінилася. Доходи від видобувних галузей скоротилися, але це частково компенсувало зростання земельних платежів.
Зокрема:
- рента за природний газ зменшилася на 10,7%;
- за нафту — на 12,8%;
- за газовий конденсат — на 17,5%;
- за видобуток кам’яного вугілля — на 35,2%.
Водночас:
- земельний податок зріс на 17,7%;
- орендна плата за землю — на 13%;
- надходження від видобутку залізної руди збільшилися на 10,6%, бурштину — на 28,3%;
- екологічні платежі загалом зросли на 4,1%, зокрема за скиди у водні об’єкти — на 13,4%.
Сукупна рентна плата за користування надрами загальнодержавного значення скоротилася на 8,1%. Частково це пов’язано з тим, що у статистиці не враховано ренту за газ із нових ліцензій, для яких діє окремий податковий режим.
Регіональний розподіл
За даними щодо 308 платників, 58% усіх ресурсних платежів акумулюють компанії, зареєстровані у Києві. Йдеться переважно про головні офіси великих енергетичних і промислових груп, тоді як фактичний видобуток здійснюється в інших регіонах.
Серед основних промислових регіонів:
- промислове ядро складається з відомих центрів видобутку, в яких зареєстровані компанії Дніпропетровської області (13,4% від усіх ресурсних платежів), бізнес якої сплатив понад 8,5 млрд грн переважно за рахунок залізорудної галузі та Запорізької області (10%), в якій попри прифронтовий статус кілька великих платників забезпечили понад 6,4 млрд грн;
- Полтавська та Харківська області залишаються ключовими для газового сектору, хоча значна частина їхньої ренти юридично проходить через зареєстровані у столиці компанії;
- Львівська (6,5%) та Рівненська (6,2%) області демонструють високу питому вагу, що зумовлено активністю у видобутку бурштину, нерудних копалин та в сфері деревообробки.
Секторальна структура платежів
Беззаперечним лідером є газова промисловість, де лише 44 компанії забезпечили 36,1% (23,2 млрд грн) загального обсягу платежів.
Натомість нерудна промисловість є найбільш масовим сектором: 167 платників згенерували 22,9% надходжень (14,7 млрд грн), демонструючи ширшу децентралізацію всередині галузі.
Нафтовий сектор, попри невелику кількість великих гравців (всього 9 компаній), утримує частку у 20,5%, що свідчить про податкове навантаження на одиницю бізнесу в цій ніші.
Металургія замикає четвірку ключових секторів із часткою 15,3% (9,8 млрд грн), акумульованою 22 підприємствами.
Решта галузей, включаючи оптову торгівлю, вугільну промисловість та електроенергетику, мають сукупно незначний вплив, не перевищуючи 2,3% кожна.
Лідерами зі сплати ресурсних платежів стали компанії нафтогазового сектору та металургії
У 2024 році структура ресурсних платежів в Україні продемонструвала високу концентрацію: лише 20 компаній забезпечили близько 65% усіх надходжень до зведеного бюджету за цими статтями.
Більшість компаній зі списку найбільших платників належать до нафтогазового сектору та металургії. Основними драйверами стали:
- Нафтогазовий сектор: державні холдинги, такі як АТ «Укргазвидобування» та АТ «Укрнафта», традиційно очолюють рейтинг завдяки масштабній сплаті рентної плати за видобуток газу, нафти та конденсату.
- Гірничо-металургійний комплекс: значну частку забезпечують підприємства, які є основними платниками ренти за видобуток залізної руди та екологічного податку: компанії холдингу «Метінвест», що входять до корпоративної групи «Систем Кепітал Менеджмент» (СКМ), та ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг», що входить до корпоративної групи «АрселорМіттал».
- Енергетика та видобуток вугілля: попри зниження показників у вугільній галузі, великі енергохолдинги, зокрема, ДТЕК, залишаються вагомими платниками екоподатку та плати за землю.
Читайте также: ТОП-5 ознак карʼєрного мінімалізму: чому це стає трендом
Опублікувати коментар