Трамп скасував 20-відсотковий збір за прохід через Ормузьку протоку

Президент США Дональд Трамп відмовився від планів запровадити 20-відсотковий збір на вантажі, які транспортуються через Ормузьку протоку.

Про це повідомляє Bloomberg.

Трамп оголосив про своє рішення через день після запровадження збору. Натомість він розраховує на прямі інвестиції в США з країн Перської затоки.

«Я вирішив замінити 20% компенсаційний збір США торговельними та інвестиційними угодами, які різні країни Перської затоки укладатимуть зі Сполученими Штатами», — написав Трамп у соцмережі Truth Social.

Блокада іранського судноплавства

Попри відмову від запровадження збору, США повідомили про відновлення блокади іранського судноплавства до та з портів і прибережних районів країни.

Центральне командування США заявило в соцмережі X, що завершило семигодинну серію ударів по десятках цілей поблизу Ормузької протоки та вздовж узбережжя Ірану. Операція була спрямована на зниження здатності Тегерана створювати загрозу для комерційного судноплавства.

Як повідомило видання Axios із посиланням на трьох співрозмовників, обізнаних із перебігом обговорень, під час засідання в Ситуаційній кімнаті Білого дому Трамп обговорював можливість розширення військової кампанії проти Ірану за межі Ормузької протоки.

Відмова президента США від ідеї збору вкотре продемонструвала мінливість американської політики щодо стратегічно важливого морського маршруту, через який до війни проходило близько 20% світових поставок нафти.

Американські посадовці почергово заявляли про необхідність забезпечення вільного проходу через протоку та обговорювали можливість стягнення плати за транзит, тоді як Іран продовжує наполягати на своєму контролі над водним шляхом.

Ринки згадали про ефект «TACO»

Зміна позиції Трампа також повернула на ринок дискусію про так званий ефект «TACO» — скорочення від фрази Trump Always Chickens Out («Трамп завжди відступає»), яке трейдери почали використовувати минулого року через неодноразові зміни позиції президента щодо тарифної політики.

Відповідаючи на запитання журналістів про причини відмови від збору, Трамп заявив, що лідери Саудівської Аравії, Катару, Бахрейну, Кувейту та Об’єднаних Арабських Еміратів закликали його зосередитися на інвестиційних угодах.

«Мені не подобається сама концепція збору», — сказав президент США.

Поки що не відомо, чи взяли на себе країни Перської затоки нові фінансові зобов’язання. За словами джерела, знайомого із ситуацією, щонайменше один уряд у регіоні вже повідомив, що не погоджувався збільшувати чинні інвестиційні зобов’язання в обмін на відмову від збору за транзит через протоку.

Країни Перської затоки виступили проти зборів

Ситуація навколо Ормузької протоки демонструє складне становище, в якому опинилася американська адміністрація на тлі відновлення бойових дій та небажання Ірану послаблювати контроль над ключовим судноплавним маршрутом.

Ціни на нафту зросли в понеділок після того, як Трамп уперше оголосив про намір запровадити компенсаційний збір за забезпечення безпеки судноплавства в протоці. Це посилило ризики зростання цін на пальне у США напередодні проміжних виборів у листопаді.

Після заяви президента уряди країн Перської затоки оперативно звернулися до Вашингтона за роз’ясненнями, а один із представників регіону висловив сумнів у тому, що така ініціатива взагалі могла бути реалізована.

Країни регіону виступили єдиним фронтом проти запровадження зборів, попередивши, що це може створити прецедент для аналогічних платежів у інших стратегічних водних шляхах, зокрема з боку Китаю.

За оцінками джерел, знайомих із ситуацією, у разі запровадження збір збільшив би витрати на перевезення повністю завантаженого супертанкера приблизно на 30 млн доларів. Це значно перевищує розміри платежів, які раніше стягував Іран.

Будь-які збори, запроваджені США або Іраном, вплинули б насамперед на експортерів нафти з країн Перської затоки та імпортерів в Азії, а також могли б створити прецедент для введення аналогічних платежів на інших міжнародних маршрутах, попри обмеження міжнародного права.

За оцінками консалтингової компанії ClearView Energy Partners, така ініціатива могла б підвищити ціни на бензин у США приблизно на 37 центів за галон і ускладнити зусилля адміністрації щодо стримування інфляції напередодні виборів до Конгресу.