З великих зарплат в Україні платять менший відсоток податку, ніж з малих

В Україні діє максимальний розмір бази нарахування Єдиного соціального внеску (ЄСВ), через що податкове навантаження на високі зарплати є нижчим, ніж на середні та низькі доходи. Відповідно до Податкового кодексу, громадяни України (крім фізичних осіб-підприємців, для яких діють окремі правила оподаткування) сплачують із доходів 18% податку на доходи фізичних осіб (ПДФО) та 5% військового збору.

Про це пише Українська правда.

Крім цього, роботодавець додатково сплачує за працівника 22% ЄСВ. Однак закон «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» встановлює максимальну базу для нарахування цього внеску.

До недавнього часу вона становила 15 мінімальних заробітних плат. Водночас законом про державний бюджет на 2026 рік дію цієї норми тимчасово призупинено, а граничний розмір бази підвищено до 20 мінімальних зарплат.

У 2026 році мінімальна заробітна плата становить 8 647 грн. Відповідно максимальна база для нарахування ЄСВ дорівнює 172 940 грн. Якщо зарплата перевищує цю суму, ЄСВ нараховується лише на встановлений максимум. З доходу понад 172 940 грн внесок не сплачується. Таким чином максимальний розмір ЄСВ становить 38 047 грн на місяць.

«І це призводить до виникнення регресивної схеми оподаткування. Тобто коли зі зростанням зарплати податки на неї зменшуються. У більшості розвинених країн діє прогресивна шкала оподаткування доходів — зі зростанням доходів зростає і податок», — сказано в статті.

Приклад із зарплатою керівника «Укрпошти»

Для прикладу можна взяти зарплату генерального директора «Укрпошти» Ігоря Смілянського. У 2024 році вона становила близько 970 тис. грн на місяць до оподаткування. Якщо припустити, що її розмір не змінився, то ЄСВ нараховуватиметься лише на максимальну базу — 172 940 грн, тобто тільки 38,047 тис. гривень.

Це означає, що ЄСВ буде стягнуто лише з 172 940 грн зарплати, а з решти — 797 тис грн — ні. Тобто «Укрпошті» оплата праці Смілянського обійдеться в 1 008 тис. гривень. Зі своєї зарплати (970 тис. гривень) Смілянський сплатить 23% як ПДФО та військовий збір. Це буде 223,1 тис гривень, додамо суму ЄСВ і отримаємо 261,147 тис. гривень. Це буде загальне податкове навантаження на зарплату Смілянського і воно становитиме 25,9% від суми, що витрачає «Укрпошта» на зарплату свого керівника.

Українська правда для порівняння також взяла зарплати звичайних сільських листонош «Укрпошти». Вони отримують мінімальну з/п як базову ставку та додаткові премії за кількість доставленої продукції та певний відсоток від продажу товарів.

«Задля простоти обчислення, уявимо, що листоноші вдалося довести свою з/п брутто до 10 тис. гривень. Таким чином, він з цих грошей заплатить 2300 гривень ПДФО та військового збору. Плюс «Укрпошта додатково заплатить за нього ЄСВ 2200 гривень. Таким чином, листоноша обійдеться в місяць «Укрпошті» в 12 200 гривень, а загальна сума відрахувань буде становити 4500 гривень, тобто 36,6%», — пояснює автор статті.

Таким чином, доля відрахувань від великої зарплати Смілянського становить 25,9%, а від маленької зарплати листоноші — 36,6%. Тож листоноша заплатить більше податків, ніж його керівник.

Якщо ж порівняти суму відрахувань із розміром доходу після оподаткування, то у Смілянського ця доля буде в 35%, а у листоноші в 58%.

«Спрощено кажучи, листоноша віддає податками кожну четверту зароблену гривню, а Смілянський — лише кожну третю», — ідеться в повідомленні.

Як працює система в країнах Європи

В більшості європейських країн теж існує максимальний розмір бази для соціальних внесків. При чому вони часто різні для кожного окремого внеску (пенсійного, медичного і т.д.), але на відміну від України, це поєднується із прогресивною шкалою ПДФО — чим більше дохід, тим більша ставка податку.

Наприклад, від 14% до 45% в Німеччині, від 25% до 50% у Австрії та Бельгії та від 23% до 43% в Італії. І лише в Україні з більших зарплат беруть менше податків.