Мігранти та ринок праці в Україні: наративи та реалії

Редакція Finance.ua з’ясувала, звідки взялася
ця хвиля про навалу мігрантів і що за
нею ховається. Ми також перепитали у
юриста, що насправді треба знати про
трудову міграцію в Україні.

3
200 дозволів за 4 місяці

Офіційна статистика Міністерства
економіки спростовує будь-яку «навалу»:
за перші чотири місяці 2026 року в Україні
видано лише 3 200 дозволів на роботу для
іноземців. На всю країну.

Для
порівняння: навіть до повномасштабної
війни кількість дозволів на працевлаштування
іноземців в Україні була відносно
невеликою. Найвищі показники фіксували
2021 року — трохи понад 20 тис. дозволів
на рік. Після початку великої війни
цифри різко впали й досі залишаються
значно нижчими за довоєнний рівень.

За даними
Державної служби зайнятості:

2020 року в
Україні видали або продовжили близько
14,5 тис. дозволів на працевлаштування
іноземців;

2021 року —
21 780 дозволів (пік перед повномасштабною
війною);
2022 року — лише 6 279;
2023 року — 4 530;
2024 року — 6 127 дозволів;
2025 року — 7 483 дозволи.

Найчастіше
іноземців працевлаштовують у будівництві,
логістиці, промисловості, агросекторі,
сфері послуг та ІТ — тобто там, де бізнес
уже зараз стикається з нестачею
працівників. Найбільше дозволів
традиційно оформлюють Київ та великі
промислові регіони, тоді як у частині
областей їх кількість вимірюється лише
десятками на рік.

Найбільше
дозволів традиційно оформлюють економічно
активні регіони та великі міста.
Наприклад, лише Київський міський центр
зайнятості 2024 року видав
близько 2 500 дозволів на працевлаштування
іноземців.

Для
порівняння, у Тернопільській області
за весь 2025 рік видали
лише 63 дозволи.

На тлі
дефіциту кадрів, який уряд і роботодавці
оцінюють у сотні тисяч працівників,
нинішні 3 200 дозволів за чотири місяці
не виглядають як «масовий наплив», про
який пишуть анонімні телеграм-канали
та боти.

Водночас
Центр протидії дезінформації зафіксував
у соцмережах хвилю публікацій стосовно
«мігрантів в Україні». Це був штучно
згенерований контент, який масово
тиражували боти. Перші відео мали явні
ознаки AI — але їх підхопили звичайні
користувачі заради переглядів і охоплень.

Глава Офісу
Президента України Кирило Буданов також
заявив, що дискусію навколо «масового
завезення мігрантів» активно розганяє
російська інформаційна машина. За його
словами, росія дедалі частіше не вигадує
нові фейки з нуля, а бере реальні локальні
проблеми або окремі інциденти й штучно
роздуває їх до масштабу нібито
загальнонаціональної загрози.

Читайте також: Демограф відповіла, з яких країн можуть приїжджати трудові мігранти в Україну

Буданов
наголосив, що це «дуже небезпечні речі»,
адже таким чином відбувається підміна
реальності: поодинокі випадки або
дискусії подаються як доказ системної
проблеми та масової ворожості у
суспільстві. Такі інформаційні кампанії
швидко поширюються через соцмережі,
телеграм-канали та вірусний контент і
можуть впливати не лише на внутрішні
настрої, а й на міжнародне сприйняття
ситуації в Україні.

Дефіцит
кадрів є. Та все має бути за законом

Попри
хвилю фейків про нібито «масове завезення
мігрантів», український ринок праці
насправді переживає гострий дефіцит
кадрів. Причина — наслідки війни:
мобілізація, виїзд мільйонів українців
за кордон, демографічні втрати та
скорочення працездатного населення.

Найбільший
дефіцит фіксують у будівництві,
транспорті, медицині, промисловості та
сфері обслуговування. На цьому тлі 3 200
дозволів на роботу для іноземців за
чотири місяці 2026 року не мають вигляду
як «масовий наплив», про який пишуть
анонімні телеграм-канали та боти.

Один
із фейків, який активно гуляв у мережі,
— що іноземним працівникам нібито
платитимуть 850 доларів на місяць.

Насправді
цифра маніпулятивна і не зовсім правильна.
Є законодавча вимога до роботодавців:
мінімальна зарплата для іноземного
працівника має бути на рівні 10 мінімальних
заробітних плат, пояснює адвокат Діна
Дрижакова, керівник юридичної компанії
Prima Leader Group у коментарі для Finance.ua.

Від
1 січня 2026 року мінімалка в Україні — 8
647 грн, тобто поріг для іноземця становить
близько 86 470 грн на місяць. Для IT-фахівців,
представників творчих професій та
випускників університетів зі світового
топ-100 умови інші.

Адвокат
Діна Дрижакова, керівник юридичної
компанії Prima Leader Group, підтверджує: кадровий
дефіцит в Україні — реальний. Демографічна
ситуація і вимушена міграція через
війну зробили своє. Тому питання трудової
міграції може
бути актуальним,
але вирішувати його треба в рамках
закону.

Для
легального найму іноземця роботодавець
зобов’язаний отримати дозвіл у центрі
зайнятості. Виняток — ті, хто вже має
посвідку на постійне проживання. Щодо
оподаткування — все як у решти працівників:
18% ПДФО плюс військовий збір.

За
словами Дрижакової, штраф для юридичної
особи за допуск іноземця до роботи без
дозволу — 20 мінімальних заробітних плат
за кожну таку особу. Станом на початок
2026 року це понад 172 тис. грн з кожного
нелегального працівника.

«Влада
зраджує», «Захід керує», «українців
замінюють»

Директорка
Інституту масової інформації Оксана
Романюк пояснила, чому ця тема так добре
«зайшла»: вона дозволяє одночасно
просувати одразу кілька токсичних
російських наративів.

За
її словами, тут одночасно працюють три
давніх російські наративи — «влада
зраджує українців», «Захід керує
Україною» і «фронт воює не за
українське майбутнє».

До
них додалися ще два: «українців
винищують і замінюють» та «Україна
втратить ідентичність». Основа всього
— емоція страху, подана в ксенофобній
обгортці.

Романюк
також звернула увагу на підміну понять:
російська пропаганда намагається
перемикнути увагу з реального агресора
на вигаданого ворога.

Начебто
не росія винна в обстрілах, руйнуванні
економіки й демографічній кризі — а
якісь «індуси, африканці, бангладешці»,
які «заберуть роботу». У воєнний
час це особливо небезпечно: така
маніпуляція розвертає агресію всередину
країни.

Читайте також: Скільки іноземців перебувають та працюють в Україні нелегально

Головна
мета
— розколоти суспільство, підмінити
реальну розмову про ринок праці
расистською панікою і створити ще один
фронт недовіри.

Окремо
директорка ІМІ наголосила: російська
дезінформація необов’язково має вигляд
як пряма пропаганда. Найчастіше вона
заходить через клікбейтні заголовки,
«невинні» рілси та бажання блогерів
і телеграм-каналів зловити хайп.

Протидіяти
цьому можна було б просто — дотримуючись
журналістських стандартів, за якими
людей не можна описувати як «навалу»
чи «демографічну катастрофу» лише
через їхнє походження.

Що
перевірити, якщо ви іноземний працівник

Найпоширеніша
помилка — погоджуватися на усні
домовленості. Без письмового трудового
договору людина залишається без жодних
соціальних гарантій і не зможе захистити
свої права в суді.

Окрім
договору, варто перевірити:

Дозвіл
на роботу
– він же є підставою для отримання
посвідки тимчасового проживання. Без
неї — реальний ризик депортації.
Реєстрація
адреси
– обов’язкова протягом 30 днів після
отримання документів. Мати посвідку і
не зареєструватися — теж порушення.
Оригінали
документів
не можна передавати роботодавцю. Якщо
просять паспорт «на зберігання»
– це класична ознака торгівлі людьми.
Ліцензія
посередника
– якщо використовуєте агенцію з
працевлаштування, перевіряйте наявність
ліцензії Міністерства економіки.

Окремо
адвокати застерігають: нелегальне
працевлаштування небезпечне не лише
штрафами чи проблемами з документами.
Людина без офіційного статусу фактично
опиняється без захисту — їй можуть не
виплатити зарплату, змусити працювати
понаднормово або погрожувати депортацією
у разі конфлікту з роботодавцем. Саме
тому будь-які пропозиції «попрацювати
спочатку без оформлення» або «вирішити
з документами пізніше» — серйозний
сигнал ризику.

Саме
на вразливості людей без документів
найчастіше й будуються схеми нелегальної
праці та трудової експлуатації.

Висновки

Історія
з «тисячами мігрантів», які нібито
масово їдуть в Україну, показала, як
легко російська пропаганда може
перетворити страх і невизначеність на
інструмент розколу. Для цього достатньо
кількох AI-генерованих відео, ботів у
соцмережах і емоційних заголовків.

Україна
не переживає «масового напливу
мігрантів»: кількість дозволів на
роботу для іноземців залишається
невеликою, а сам ринок праці потерпає
від нестачі людей через війну, мобілізацію
та виїзд мільйонів українців за кордон.

Саме
тому головна небезпека таких кампаній
— не у самих фейках, а в тому, що вони
змушують суспільство шукати винних не
там, де вони є насправді.

Поки
росія руйнує українські міста, економіку
і демографію, пропаганда намагається
перемкнути страхи і злість українців
на вигаданого «внутрішнього чужого».
І це — частина тієї ж війни.